Журнал "Воєнна історія" #6 (42) за 2008 рік

ВІЙНИ ТА ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ СУЧАСНОСТІ

ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ КАМПАНІЇ У ХОДІ КОНФЛІКТУ
В ПІВДЕННІЙ ОСЕТІЇ ТА АБХАЗІЇ
(за результатами аналізу відкритих джерел)

Валентин САВІНЦЕВ,
старший викладач кафедри
військової педагогіки та психології НАОУ, полковник у відставці

Аналіз основних джерел інформації про хід конфлікту у п’ятиденній війні в Південній Осетії та Абхазії надає можливість узагальнити певний досвід підготовки та проведення інформаційно-пропагандистської кампанії (далі ІПК).
Грузія. Вивчення ситуації показує, що Грузія активно здійснювала масштабні заходи інформаційно-пропагандистського характеру в межах широкої інформаційної війни проти Південної Осетії і Абхазії задовго до початку конфлікту. Вона відбувалась у вигляді низки інформаційно-психологічних операцій (акцій). Ключовими темами були історична (обґрунтування належності Південної Осетії і Абхазії до Грузії) і правова (чи мають право визначені регіони на самостійне існування, чи тільки в складі Грузії).
Крім того, всі останні місяці військово-політичне керівництво Грузії активно готувало суспільну думку до того, що Росія є потенційним агресором в регіоні. Це включало широке обговорення падіння російської повітряної ракети із залученням іноземних експертів, скандал навколо збитого безпілотного апарату збройних сил Грузії, арешт російського озброєння, яке заборонено до використання в зоні конфлікту, у російських миротворців.
Інформаційно-пропагандистська кампанія Грузії розпочалась синхронно з початком операції «Чисте поле» її збройних сил з наведення конституційного ладу у Південній Осетії. Основні аспекти операції та її інформаційно-пропагандистського прикриття було відпрацьовано на проведеному напередодні командно-штабному навчанні ЗС Грузії.
Організаційне та матеріально-технічне забезпечення ІПК було здійснено в перші години конфлікту завдяки створенню в офісі телевізійної компанії «Триплеті» в м. Горі медіа-центру, який розпочав цілодобове обслуговування інформаційних інтересів грузинських та закордонних журналістів [ 7].
Всі основні грузинські електронні засоби масової інформації, а саме «Грузія -on line», телекомпанія «Руставі - 2», грузинська інформаційна агенція «Інтерпресньюс», радіо «Імеді» активно долучились до розповсюдження різноманітної інформації з району конфлікту (інформаційні та довідкові інформаційні матеріали, прес-релізи, прес-конференції, численні відео матеріали).
Прикладів ефективної ІПК Грузії достатньо. Ефективно була реалізована інформаційна акція за участю російських пілотів, збитих над Грузією.
Професійно був змонтований матеріал про наліт спецназу Грузії на колону російської бронетехніки зі спробою захоплення генерала Хрульова – заступника командувача 58 ЗВА ЗС РФ, який виходив з посиленим батальйоном 135 мсп 19 мсд в район бойових дій. Поранення, захоплення, загибель чи взяття в полон генерала такого високого рівня мало б серйозний позитивний вплив на моральний дух грузинських військ.
До ІПК з боку Грузії долучились перші особи держави. Президент Грузії М.Н. Саакашвілі майже всі свої виступи записував на тлі прапору Європейського Союзу. Для масової аудиторії заздалегідь готувалась позиція, що Європа підтримує Грузію.
Для посилення інформаційного наступу на Росію після введення її підрозділів у Південну Осетію президент Грузії запросив до своєї резиденції західних журналістів, давав численні інтерв’ю. Під час спілкування з журналістами демонстрував бездоганне знання англійської мови. Він одразу ж поїхав із журналістами до зони бойових дій, із задоволенням фотографувався на тлі розбитих будівель в Горі [6].
Окрім того, президент використовував у своїх зверненнях до американської аудиторії зрозумілий їй романтичний образ Грузії з «місцем на горі», тобто ідеальною країною, де панують закон і благодать. Така пуританська риторика мала значний успіх у США.
Одночасно з початком введення підрозділів ЗС РФ у Південну Осетію було заборонено російське радіомовлення та закрито всі телевізійні канали Росії в інформаційному просторі Грузії. Це рішення вважається також позитивним елементом ІПК в інформаційній війні.
У ІПК Грузії був активно використаний факт введення підрозділів ЗС РФ у Південну Осетію як агресію з боку Росії з відповідними зверненнями до світової спільноти і намаганнями отримати підтримку та допомогу.
У виступах ввечері 8 серпня президент Грузії апелює до міжнародної спільноти, наголошуючи, що Росія розпочала агресію в день відкриття Олімпійських ігор.
Також акцентовано увагу на збігу участі російських підрозділів та їх танків на боці південноосетинських збройних формувань з 40-річчям введення радянських військ у Чехословаччину в 1968 році. В ЗМІ Грузії з’явилось багато різноманітних матеріалів, які стверджували, що Росія повертає світ до тих часів, коли протиріччя між країнами вирішувались за допомогою зброї.
Паралельно у ІПК активно використовувався прийом замовчування негативної, не вигідної інформації.
В межах інформаційної війни з початком операції «Чисте поле» 8 серпня 2008 року здійснено масову атаку на всі південноосетинські сайти, які висвітлювали бойові дії (DDoS-атака за рахунок великої кількості запитань, коли система «зависає»). Внаслідок цього деякий час були недоступні сайти головної інформаційної агенції Південної Осетії – «Осінформ», «Осетинське радіо і телебачення». Крім того, в ніч з 7 на 8 серпня була порушена робота офіційного сайту державного комітету з інформації та друку республіки Південна Осетія [4, с. 18].
Прорахунками ІПК в межах інформаційної війни з боку Грузії: показ ракетного обстрілу столиці Південної Осетії м. Цхинвалі в ніч з 7 на 8 серпня 2008 року з використанням систем залпового вогню БМ-21 «Град», розміщення на сайтах фото розстрілу з танків і бойових машин цивільного населення і їх домівок [2,с.3].
Грузії не вдалося надійно захистити свій інформаційний простір від хакерських атак. Були атаковані інтернет-ресурси МЗС, МВС, МО та практично всіх інших міністерств і відомств, інформаційних агенцій. Був зламаний і знищений один з провідних грузинських інтернет-ресурсів «Грузія-on line», атакована веб-сторінка телекомпанії «Руставі-2». З 9 серпня відбувались масові хакерські атаки на грузинські сайти, які були переміщені на американську телекомпанію TULIP Sistems, однак це не допомогло.
Висновки. 1. Загалом ІПК з боку Грузії проводилась достатньо динамічно і винахідливо. Використаний в інформаційній війні комплекс інформаційно-пропагандистських заходів керівництва Грузії спрацював на її користь. Він закріпив у західних спостерігачів і громадян образ Росії як потенційного агресора, від якого треба захищатись. Проведена ІПК створила Грузії позитивний образ в очах світової спільноти і закріпила її імідж як постраждалої сторони.
2. Достатньо ефективна ІПК свідчить про завчасну підготовку заходів інформаційної війни, усього медійного комплексу Грузії до збройного конфлікту.
Росія. Позитивними рисами російської ІПК в ході конфлікту є:
- висвітлення злочинних дій грузинського керівництва проти російських миротворців, які в будь-якому конфлікті захищені міжнародним гуманітарним правом;
- пропагандистське використання відео грузинського ТБ, яке зображало вогневе ураження та знищення грузинськими військами осетинських сіл та м. Цхинвалі ракетним обстрілом в ніч на 8 серпня 2008 року;
- в ЗМІ зроблено акцент на значних втратах серед цивільного населення від масових обстрілів, здійснених грузинськими військами;
- організація розслідувань щодо військових злочинів військовослужбовців Грузії в зоні конфлікту, їх документування.
Одразу ж після конфлікту в Гаазький міжнародний трибунал з воєнних злочинів надійшло понад 300 позовів з вимогою притягнути до відповідальності керівництво Грузії за злочини проти цивільного населення. Від громадян прийнято 2,5 тис. заяв, у яких йшлось про вбитих родичів та знищене майно.
Однак, на думку аналітиків, російська інформаційно-пропагандистська кампанія розпочалась з початком конфлікту доволі повільно і необдумано. Це підтверджують майже всі російські і західні спостерігачі.
Спостерігачі зазначають, що насамперед, заходи ІПК щодо дій Росії на Кавказі були спрямовані на інформування населення Росії, натомість західних журналістів до міста Цхинвалі не допускали. Це спричинило вкрай негативну реакцію світової спільноти. Внаслідок таких дій російських військових керівників більшість журналістів переїхала до Горі, а потім до Тбілісі, де високопосадовці охоче давали коментарі.
Тільки через два дні в російському генеральному штабі розпочались щоденні брифінги для журналістів, які проводив перший заступник НГШ генерал А.Ноговіцин [5,с.3]. В перші дні конфлікту в ефірі було вкрай мало російських високопосадовців (крім президента Росії), які б роз’яснювали позицію країни в конфлікті. Наприклад, начальник управління прес-служби і інформації МО Росії І. Байчурин взагалі не давав коментарів.
Недоліком російської ІПК є те, що у глобальному медіа-просторі з початку конфлікту фігурували поняття Грузія і Росія, водночас мало зверталось уваги на надання допомоги Південній Осетії, яка прагнула незалежності від Грузії. Слабкість російської ІПК підтверджує робота з західною суспільною думкою в інтернеті. Головним джерелом інформації для іноземців про позицію Росії у конфлікті є ru.net. Однак він недостатньо висвітлював події і не задовольняв відвідувачів.
Робота російських журналістів в зоні конфлікту не була професійною. Спостерігачі відмічають, що в Росії нема свого CNN, а ОРТ, Russia today та інші телекомпанії навіть близько не дотягують до того рівня.
Під час конфлікту в російському інформаційному просторі достатньо чітко сформувалась група засобів масової інформації, діяльність яких спрямована проти офіційної позиції керівництва Росії. Тому комітет нагляду зв’язку Росії зробив зауваження низці ЗМІ про неприпустимість порушення законів РФ при висвітленні подій у Південній Осетії і Абхазії.
Безпосередньо російський миротворчий контингент у Південній Осетії не мав і не має свого прес-центру з групою акредитованих журналістів. Усі коментарі для ЗМІ давали випадкові люди без попередньої підготовки та аналізу впливу того чи іншого коментатора.
Позиція командування 58-ї армії ЗС РФ впродовж конфлікту висвітлювалась помічником командувача відділу зв’язків з громадськістю. Інформації він подавав вкрай спрощено – відбувалась констатація фактів і не більш. Не використовувалась пряма трансляція, коли відеокамери (відеотелефони) розташовуються безпосередньо в місцях бойових дій.
Однак, російське командування визнає інформаційну війну під час конфлікту успішною. Хоча всі інші фахівці з інформаційних війн вважають її програною.
Світові засоби масової інформації. Західні ЗМІ повільно включились в процес висвітлення подій у Південній Осетії. Деякі автори вважають цей процес свідомим замовчуванням і помилковими діями. Однак в подальшому слід відмітити надпотужну підтримку зусиль Грузії з боку провідних ЗМІ Західної Європи та США (CNN, BBC, Reuter, Блумберг) [5, с.19].
Для посилення ІПК керівництва Грузії західні ЗМІ почали масштабну підтримку зусиль Грузії по веденню інформаційної війни. Так, американське радіо «Голос Америки» з початку конфлікту подвоїло обсяг мовлення в зоні протистояння сторін грузинською мовою (новини, інформаційні повідомлення, інтерв’ю, аналітика та реакція на кризу з боку колишніх радянських республік). Виконавчий редактор «Голосу Америки» С. Редишия заявив: «Ми хочемо бути впевненими, що грузинський народ повністю поінформований про події в країні».
В пропагандистській кампанії непогано використовувався прийом порівняння основних уявлень західних спостерігачів про Грузію, Росію і Південну Осетію. Наприклад, Грузія це «країна, яка має найкращу армію на Кавказі і розвинену демократію». Південна Осетія це «бандитсько-контрабандистський анклав, котрий існує тільки завдяки Москві» і т.д. [4, с.21].
Таким чином, порівняльний аналіз дій інформаційно-пропагандистських структур Грузії, Південної Осетії, Росії, засобів масової інформації багатьох країн світу свідчить про тенденцію посиленого, гнучкого і потужного застосування сил і засобів інформаційно-психологічного впливу в інформаційній війні в сучасних збройних конфліктах.
Проведена інформаційно-пропагандистська кампанія під час конфлікту на Кавказі свідчить про неухильне зростання ролі засобів масової інформації у збройних конфліктах, які дозволяють ефективно і швидко формувати позитивне ставлення громадськості своєї країни і світової спільноти до політики в зоні конфлікту, нейтралізації інформаційної структури об’єкта впливу, налагодження своїх теле- і радіомовлення у регіоні; контроль за власним інформаційним простором; забезпечення сприятливих умов для дій військ.

ДЖЕРЕЛА

1. Бутусов Ю. Військовий аналіз бойових дій в Південній Осетії. / Дзеркало тижня. – №30 (709). – 16 серпня 2008.
2. Гриценко А. Більшої загрози, ніж ми, для України не існує. / Дзеркало тижня. – №30 (709). – 16 серпня 2008.
3. Ярмолюк Р. Грузинских танкистов, расстрелявших «Жигули» з детьми, забили до смерти югоосетинские ополченцы. / Факты. – 15 серпня 2008.
4. Колесов П. Информационная война Грузии против Южной Осетии и Абхазии./ Зарубежное военное обозрение. – № 10. – 2008. – С. 8-21.
5. Божева О. В чем причины поражения Росии в информационной войне с Грузией. / Божева О. Московский комсомолец. – 11.09.2008.
6. /www.regnum/ ru. news/ .
7./www.kommersant.ru/

До змісту журналу "Воєнна історія" #6 за 2008 рік