|
 |
|||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||
 |
|
 |
||||||
 |
 |
 |
||||||
 |
|
|
|
|
||||
Наш банер
Адміністратор сайту
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ
журнал "Воєнна історія" #5(47) за 2009 рік
СЛОВО ДО ЧИТАЧА
Шановний читачу!
70 років тому розпочалася найкровопролитніша і найжорстокіша із усіх відомих воєн – Друга світова війна. Перша кров Другої світової пролилася на українській землі, в Карпатській Україні, що була яскравим спалахом української державності. Карпатська Січ вчинила героїчний спротив угорським окупантам, яких активно підтримував Гітлер, і стала першою жертвою війни.
Поділена змовою Сталіна і Гітлера Європа почала кроїтися нападом німців на Польщу та походом Червоної армії на Західну Україну, радянсько-фінською війною, агресивним «приєднанням» Литви, Латвії, Естонії, Бесарабії і Буковини.
Українці, по суті, виявилися затиснутими між двома лещатами, попали в гітлерівсько-сталінські жорна. З одного боку нацистська Німеччина з ідеєю світового панування, що несла загибель українського народу. З іншого боку тоталітарний, варварський і нелюдський кремлівський режим з мільйонами невинних жертв. Вони зійшлися в смертельному двобої. А український народ вибрав боротьбу проти обох тиранів – нацистського і кремлівського.
Трагічність війни для українців ще й у тому, що вона з самого початку стала братовбивчою. Українці воювали в різних арміях: в радянській, в польській, в німецькій, в українських повстанських формуваннях. Розтерзані різноманітними політичними течіями, вони вважали, що воюють за свій народ.
Українська еліта була неготова до українського державотворення. Найвпливовішою політичною силою, що була насправді українським суб’єктом війни, стала ОУН, що вже у 1939-му спромоглася на протипольський спротив, але ще без єдності і скоординованості дій, проте з часом вийшла на загальноукраїнський простір, створила військову силу – УПА.
Саме цим подіям початкового періоду Другої світової, 1939–1941 років, що довгі роки подавалися у викривленому світлі, а то і були сором’язливо замовчувані, присвячується матеріали, які ми зібрали до цього нашого номера журналу. Історична парадигма війни, зокрема її початку, потребує перегляду, переосмислення. Потрібна українська концепція війни – український погляд на місце і роль українців, з українських позицій… І у цю справу ми робимо свій скромний внесок.
Головний редактор
Сергій ЛИТВИН
 |
|
 |
 |
 |