Всеукраїнська громадська організація 
"Український інститут воєнної історії"
 
Науково-популярний журнал
Головна сторінка
Редакція
Контакт
Гостьова книга
 
Стежки

газета Флот України

Журнал Морська Держава

видання Історичного клубу Холодний Яр

газета Кримська Світлиця

Бібліотека порталу "Українське життя в Севастополі"

Наш банер

Адміністратор сайту
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

 

Зміст журналу "Воєнна історія" #4-6 (34-36) за 2007 рік

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ, РЕЦЕНЗІЇ

МОРСЬКІ СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Мирослав Мамчак Україна: шлях до моря. Історія Українського флоту. Снятин: Прут-Принт, 2007. 404 с. іл.; 22 см.

Для України, як держави, що має величезну берегову смугу, реалізація послідовної морської політики є життєво необхідною. І саме тому завжди буде особливою увага до військовоморського сегменту цієї політики. Всім зрозуміло: Україні задля забезпечення національної безпеки з морського напрямку конче треба мати сучасні Військово-Морські Сили.
Крім сучасних кораблів і суден, нашому молодому військовому флоту потрібні високопрофесійні, морально загартовані, виховані у державницькому дусі кадри. Для їхньої підготовки і стане у нагоді книга відомого флотського журналіста, капітана 1 рангу Мирослава Мамчака "Флотоводці України".
Ця книга належить до чомусь ще непопулярного в Україні жанру вона присвячена історії українського флоту. Якщо радянська та її правонаступниця російська історіографії мають достатньо велику кількість різнопланових досліджень з історії свого військового флоту та чимало відповідної белетристики, то наша українська історична наука та вітчизняні літератори роблять у цьому напрямку лише перші кроки. Праці вітчизняних дослідників та літераторів, які працюють на "військовоморській частоті" можна перелічити на пальцях. І це незважаючи на те, що українська історія надзвичайно багата на визначні воєнні події, пов'язані з морем: протягом багатьох сторіч існування вітчизняної військовоморської традиції забезпечувалось винятковою самовідданістю, мужністю українських мореплавців. Саме це проходить червоною стрічкою через всю книгу М.Мамчака.
Книга охоплює величезний історичний період від стародавньої РусиУкраїни до сьогодення. З виходом книги, великий матеріал з історії вітчизняного флоту, оригінально об'єднаний та систематизований, стане нашим громадським надбанням так повертається українському народові його власна історія.
Вміло підібрані автором факти виразно ілюструють нелегкий, а часом трагічний шлях українського флоту. Наведені у книзі оцінки та висновки, що запропоновані автором, викликають жвавий інтерес. Самовіддані дії моряківукраїнців, які піднімали жовтосині прапори у 19171918 роках на кораблях Чорноморського флоту, героїзм загиблих під Базаром у листопаді 1921 року українських вояків, серед яких було чимало моряків, примушують читача глибоко співчувати героям Визвольної Боротьби та замислюватись над тим, яку дорогу ціну заплачено нашими попередниками за незалежність Матері-України. З усвідомленням цих та інших трагічних подій, приходить чітке розуміння того, що питаннями надійного збройного захисту суверенітету нашої Вітчизни варто займатися повсякчас, з тим, щоб помилки минулого ніколи не повторилися у майбутньому.
Книга висвітлює деякі "білі плями" у нашій історії, дає відповіді на гострі, непрості питання, стимулює читача до глибоких роздумів, до подальшого саморозвитку. Автор, слідом за капітанами 1 рангу Миколою Савченком та Анатолієм Даниловим авторами книгхронік подій першого періоду становлення українських ВМС, будучи сам безпосереднім учасником тих складних, а часом і драматичних подій, жваво і безпристрасно висвітлює мужність і патріотизм перших будівничих наших національних ВМС членів орггрупи та недолугість і байдужість деяких тодішніх високопосадовців до проблем розбудови вітчизняного флоту.
Книга М.Мамчака, поза сумнівом, займе гідне місце серед вітчизняної мариністики. Про такі книги говорять: "На неї давно чекали". Саме тому, що нею можна скористатися як у часи відпочинку, так і в навчальновиховному процесі. Вона, безумовно, допоможе офіцерському складу у вихованні підлеглих, у проведенні занять з гуманітарної підготовки військовослужбовців завдяки тому, що вона має однозначно державницьку, патріотичну суть.
Мова книги зрозуміла, доступна пересічному читачу, що робить її легкою у сприйнятті, оскільки автор володіє таємницями публіцистики. Разом з тим, вона забезпечена новим, свіжим фактажем, що, безумовно, зацікавить і дослідників. Саме тому книга знайде собі місце як у в матроському кубрику і в адміральському кабінеті, так і на поличках наукових бібліотек.
Книга безумовно зацікавить всіх, хто небайдужий до історії вітчизняного флоту, вона вкаже напрямки нових майбутніх досліджень. У добру путь та 7 футів під кілем!

Андрій ЛУБЕНЕЦЬ, полковник, начальник кафедри українознавства (і всесвітньої культури) Севастопольського військовоморського інституту ім. Нахімова, кандидат історичних наук

До змісту "Воєнна історія" #4_6 за 2007 рік