"Воєнна історія" #4-6 (28-30) за 2006 рік

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ, РЕЦЕНЗІЇ

НАУКОВИЙ ПОГЛЯД НА ВІЙСЬКОВІ ФЛОТИ СВІТУ

Бадах Ю.Г. Роди сил і бойові засоби флотів провідних держав світу (19452003 рр.). К.: ЦНДІ ОВТ ЗС України, 2006. 424 с.

Будівництво та боєздатність будьякого флоту завжди тісно пов'язані з рівнем розвитку економіки. Цей зв'язок з розвитком науки і техніки стає все тіснішим. Характер майбутньої війни, форми і способи її ведення, в першу чергу будуть залежати від того, яка зброя і військова техніка будуть застосовані. Відомо, що озброєння і військова техніка є матеріальною основою розвитку воєнного мистецтва, що істотно впливає на ведення бойових дій та війни в цілому. Флоти, крім традиційних, властивих тільки їм родів сил (надводних кораблів і підводних човнів) мають у своєму складі морську авіацію, морську піхоту та берегові ракетноартилерійські війська. Тому оснащення не тільки кораблів і підводних човнів, але і наземних військ і авіації новими озброєннями і військовою технікою, впливає на розвиток воєнного мистецтва. Все це створює у воєнних флотах, особливо розвинутих морських держав, найбільш широку сферу для втілення науковотехнічних досягнень і робить воєнне мистецтво чутливим до змін в озброєннях і військовій техніці. У Центральному науководослідному інституті озброєнь та військової техніки Збройних Сил України вийшла друком фундаментальна монографія Юрія Бадаха "Роди сил і бойові засоби флотів провідних держав світу (19452003 рр.)". Ця монографія є результатом багатолітньої праці військового педагога, науковця, кандидата історичних наук, доцента, в минулому бойового офіцера, який віддав 37 років службі у ВійськовоМорських Силах, учасника бойових дій у Єгипті та Сирії. У монографії розглянуто розвиток родів сил і бойових засобів флотів провідних морських держав світу за 58 років, а саме з 1945 по 2003 рр. Аналізуються ті зміни, які відбулися у родах сил, зброї та військовоморській техніці у флотах СРСР, США, Великобританії, Франції, Італії та інших країн після закінчення Другої світової війни. У післявоєнний період озброєння і військова техніка розвивалися прискореними темпами. Бурхливий технічний прогрес обумовив появу принципово нових озброєнь і військової техніки. Досягнення в галузі ядерної енергетики, ракетобудування та радіоелектроніки дозволили створити атомний підводний флот, протичовнову і ракетоносну авіацію дальньої дії, нові надводні кораблі різного призначення та оснастити їх ракетноядерною і високоточною зброєю й іншими видами озброєння і військової техніки Головна увага приділяється ВМФ СРСР, його змаганню в "гонці озброєнь" з флотами США і НАТО в "холодній війні". Автор робить це свідомо, знаючи, що в СРСР зброя та військова техніка були оточені суцільною завісою таємності, особливо військовоморське озброєння та флотська військова техніка. Фактично відомості про роди сил та озброєння і військову техніку флотів іноземних держав, їх тактикотехнічні дані та тактикотехнічні характеристики окремих зразків навіть тепер є значно відомішими, ніж колишніх радянських озброєнь та військової техніки. В монографії показується еволюція розвитку родів сил та озброєнь і військової техніки флотів і їх роль у веденні війн четвертого, п'ятого і шостого поколінь. Причому автор розкриває розвиток не тільки таких родів сил флотів, як надводні та підводні сили, що робить більшість його попередників, а й морської авіації, морської піхоти та берегових ракетноартилерійських військ, які є також родами сил флотів. Автор показує сучасний стан військових флотів на 2003 рік та перспективи їх розвитку, стверджує, що військові флоти провідних морських держав, і насамперед США, здатні вирішувати не тільки оперативні, але й стратегічні задачі. Автор монографії надає багато таблиць з тактикотехнічними даними, тактикотехнічних характеристик і тактикотехнічних елементів родів сил та озброєнь і військової техніки флотів провідних держав світу, рисунків, що робить працю цікавішою. Монографія може стати корисною для аналітиків, вчених, професійних військових усіх тих, хто цікавиться проблемами воєнної історії та озброєнням і військовою технікою військових флотів.

Сергій Литвин
доктор історичних наук, професор, полковник

До змісту "Воєнна історія" #4_6 за 2006 рік