Журнал "Воєнна історія" #3 (45) за 2009 рік

З ПЕРШИХ ВУСТ

350 РОКІВ ГЕРОЇЦІ КОНОТОПА: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

ЛАВРИК Олександр Федорович,
заступник голови Сумської обласної державної адміністрації, начальник штабу з підготовки відзначення 350-річчя Конотопської битви. Народився 21 липня 1954 року в с. Червоне Сумського р-ну, Сумської обл. Громадянин України. Освіта повна вища. У 1976 році закінчив Комунарський гірничо-металургійний інститут за спеціальністю «електричні машини і апарати», кваліфікація «інженер-електромеханік». Має 7 ранг державного службовця з 9 березня 2005 року. На державній службі з 28 грудня 1995 року. Вільно володіє українською та російською мовами.

– Олександре Федоровичу, наближається ювілейна дата – 350-річчя Конотопської битви. Як голова штабу з відзначення цієї славної дати в історії України розкажіть про хід підготовки до Ювілею та як виконується Указ Президента України «Про відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві»?

– Конотопську битву між Московським військом і військами гетьмана Івана Виговського та кримських татар у червні 1659 року історики вважають однією з найгучніших перемог українців. У тій битві московське військо було майже вщент розбите, саме через це, ту подію довгий час замовчували. Сучасна Україна має намір відновити історичну справедливість. Цьому сприяв указ Президента України Віктора Ющенка про відзначення 350-ї річниці Конотопської битви. Відзначення цієї знаменної в історії України події на Конотопщині триватиме впродовж 2 днів. Ми плануємо провести масштабні і серйозні заходи.

– Очевидно, що за нинішньої фінансово-економічної ситуації складно віднайти кошти на заходи, передбачені Указом Президента. Як Ви виходите зі скрутної ситуації? Чи є надходження з центрального бюджету? Які структури задіяні в підготовці? Чи є підтримка бізнесових кіл?

– Кошти за умов фінансово-економічної кризи – найболючіше питання. На жаль, обіцяних грошей на підготовку до святкових заходів область не отримала, тож доводиться обходитися лише власними ресурсами. На сьогодні коштами державного бюджету обладнано під’їзд до пам’ятника, присвяченого перемозі в Конотопській битві, реконструйовано ділянки дороги Привокзальне – Шаповалівка – Соснівка. На ці роботи витрачено 4 мільйони гривень. На ремонт комунальних доріг у Шаповалівці вже витрачено 700 тисяч з місцевого бюджету. Але цих коштів замало. Адже й досі тривають ремонтні дорожні роботи у місті Конотоп, завершується поточний ремонт вулиць Б. Хмельницького, Конотопських партизан, на який необхідно додатково 4 мільйони гривень. Сподіваємось, «Укравтодор» виділить ці кошти, аби вчасно завершити роботи.

– Знаємо, що громадськість неоднозначно сприймає ідею відзначення цього Ювілею. Опоненти говорять і пишуть про шкідливість святкування цих суперечливих подій. Що Ви думаєте з цього приводу? Чи були випадки протидії заходам, що готуються?

– Так, навколо відзначення 350-ї річниці Конотопської битви постійно вирують політичні пристрасті. Згадайте хоча б «викривальні» сюжети про так звану історичну правду щодо цієї події на центральних російських каналах, публікації в Інтернет-виданнях та проросійськи налаштованих українських засобах масової інформації. Але український народ готовий сприймати історичну правду, тож на Сумщині ми не відчуваємо суттєвого громадського опору. На жаль, Росія і сьогодні пробує нав’язати міф про віковічну дружбу. Думка про те, що московське військо розбили не японці, не німці, не турки, а українці, була особливо болісною для російської імперської ментальності. Тому правда про цю подію замовчувалася або перекручувалася. Я впевнений: правильно робить Президент України Віктор Ющенко, що «розчищає» нашу національну пам’ять. Ми повинні знати всю нашу історію – і поразки, і перемоги, аби мати об’єктивний погляд на наше історичне минуле.

– А як щодо спорудження меморіального комплексу, присвяченого перемозі війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві? Конотопській битві передувала 70-дення героїчна оборона Конотопа. І цілком справедливо розглядати ці історичні події в комплексі. Як будуть відроджені пам’ятки саме оборони Конотопа?

– У 2008 році на відзначення історичної події та створення історико-меморіального комплексу у селах Соснівка та Шаповалівка планувалось виділити з державного бюджету 48 млн. гривень. На жаль, фінансова криза не дала можливості втілити заплановане. Кошти на відзначення не виділялись у 2008 році, не передбачені вони у державному бюджеті й на 2009 рік, що стало причиною згортання деяких запланованих заходів. У зв’язку з відсутністю фінансування не вирішене питання встановлення пам’ятного знаку на кургані козацької слави біля села Соснівка. Наразі зупинились на встановленні пам’ятного знаку на честь 350-річчя Конотопської битви на в’їзді до села Шаповалівка, вже встановлено бюст Івана Виговського у сільському сквері, а в місті Конотоп буде встановлено пам’ятний камінь на честь героїчної оборони Конотопської фортеці. Конотопська міська рада прийняла рішення про присвоєння загальноосвітній школі № 7 міста Конотоп імені Григорія Гуляницького, підготовлено пакет документів щодо перейменування та передано Міністерству освіти і науки України. Завершуються роботи по встановленню постаменту та виготовленню бюста Григорія Гуляницького. Саме він зі своїм військом та місцевою громадою протягом трьох місяців обороняв фортецю, хоча супротивник, що значно переважав чисельністю, намагався схилити його до зради І. Виговського. Мужність і героїзм оборонців фортеці стала запорукою перемоги козаків у Конотопській битві над військом князя Трубецького. Але ми також не відмовляємося від ідеї створення меморіального комплексу. Сподіваємося на підтримку держави.

– Мене як науковця цікавить, чи є зрушення в дослідницькій роботі з вивчення подій, пов’язаних з Конотопською битвою, які наукові та науково-популярні праці видано, чи проведено археологічні дослідження на місцях, як того вимагає указ Президента України?

– Краєзнавці продовжують дослідницьку роботу, але брак коштів, про який я вже казав, не дозволив нам провести археологічні дослідження на полі Конотопської битви. На жаль, і досі достеменно не встановлені місця козацьких поховань. Сумські та конотопські краєзнавці готують до друку збірки історичних нарисів, а члени спілки письменників Сумщини підготували спецвипуск літературного альманаху «Слобожанщина», присвяченого цій ювілейній даті.

– А що ще вдалося зробити із зазначених в Указі заходів: фестивалі «Козацький родослав», наукові конференції, круглі столи, фільми, тематичні виставки, встановлення пам’ятників, перейменування вулиць тощо?

У рамках заходів по відзначенню ювілейної дати Конотопської битви у навчальних закладах області, бібліотеках проведені науково-практичні семінари, конференції. У Сумах телестудія «АкадемТБ» створила тематичну передачу про Конотопську битву, управління культури Сумської облдержадміністрації підготувало до видання брошури, буклети, презентаційну літературу, що висвітлюють події 1659 року. Що стосується проведення Всеукраїнського фестивалю «Козацький родослав», то основні завдання на себе взяло Міністерство культури і туризму України. Міністерство визначило головним виконавцем підготовки фестивальних заходів Державне підприємство «Україна гастрольна», а головним режисером – Володимира Голосняка. Цьогорічний фестиваль, звичайно, буде більш насиченим, ніж у минулі роки. Плануємо, що на фестивалі будуть присутні понад 20 тисяч учасників, очікуємо прибуття творчих колективів зі всієї України, активну участь візьмуть аматори нашої області. Журі не буде, тому що відсутні конкурсні програми, будуть лише фестивальні виступи колективів.

– Читачів цікавить план заходів з відзначення Конотопської битви, які дійства відбудуться 4-5 липня цього року у Конотопі та на місцях історичних подій?

– У перший день дійство відбуватиметься у селі Соснівка Конотопського району. Тут, на місці встановлення пам’ятного хреста, громадськість і козацька дружина віддадуть шану славним воїнам, які мужньо захищали свою державу. На юних гостей чекає також обряд посвяти в козачата з дотриманням усіх козацьких традицій. Другого дня буде встановлено і освячено хрести церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Конотопі, яка наразі будується за спонсорські кошти українців діаспори, та відбудеться відкриття пам’ятного каменю на честь переможців у битві і захисників фортеці в Конотопі. На сьогодні вже закінчені будівельні роботи, громада Конотопа впорядковує територію навколо храму. Після цього заходи продовжаться у школі N7, якій невдовзі буде присвоєне ім’я полковника, наказного гетьмана Григорія Гуляницького. Аби увічнити славу полковника Г. Гуляницького, на шкільному подвір’ї буде встановлено та урочисто відкрито погруддя героєві. Далі дійство відбуватиметься у селі Шаповалівка, на центральній площі якого відбудеться відкриття ІV Всеукраїнського фестивалю «Козацький родослав». Окрім підготовки самих урочистостей та фестивалю, ведеться також робота щодо розвитку інфраструктури. Так, уже капітально відремонтований місцевий клуб, розширена експозиція музею Конотопської битви, приведене в належний вигляд дорожнє сполучення. Над святковою програмою працює наша обласна режисерсько-постановча група, яку очолює заслужений працівник культури України Тетяна Матвієнко. Як нам повідомили в Міністерстві культури і туризму України, учасниками заходів стануть Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського, Національний оркестр народних інструментів України, квартет «Гетьман», брати Приймаки, народна артистка України Ніна Матвієнко, у вечірніх заходах візьме участь відомий всім гурт «Мандри». Для дітей планується створення дитячого майданчика, де будуть проводитися різноманітні тематичні конкурси, ігри, змагання.

– Знаємо, що у заходах братиме участь Президент України. Чи будуть присутні на урочистостях представники дипломатичного корпусу іноземних держав та української громадськості з-за кордону?

– Так, окрім українських делегацій, ми очікуємо на приїзд високих гостей з діаспори і представників дипломатичного корпусу. Сподіваємось, що на урочистостях буде присутній Президент України Віктор Ющенко. На святкування також запрошені представники з усіх регіонів України. Хотілося б бачити і наших відомих земляків, які мешкають за межами Сумщини. Ми вже надіслали запрошення і сподіваємося, що вони приєднаються до святкування.

– Чи стане Конотоп туристичним містом у зв’язку з Ювілеєм?

– Конотопщина – унікальний край: і в історичному, і в археологічному, і в мистецькому та туристичному аспектах. Тому територія Конотопської битви по праву включена до всеукраїнського туристичного маршруту, що є актуальним напередодні проведення в Україні «УЄФА. Євро-2012».
Поле Конотопської битви – пам’ятка історії національного значення, вже це викликає інтерес українців до Конотопщини. Відзначення 350-річчя Конотопської битви сприяє створенню нових об’єктів для туристів. Вже сьогодні, завітавши до Конотопа, можна ознайомитись з цікавою експозицією Конотопського міського краєзнавчого музею, який має колекцію експонатів, пов’язаних з козацькою добою, в селі Шаповалівка два роки тому створено музейну експозицію, присвячену Конотопській битві; є капличка, де можна вклонитись пам’яті загиблих козаків; курган козацької слави, де встановлено пам’ятний хрест, і де реально можна уявити події переможної битви на річці Куколка. З цього року до об’єктів відвідування додається пам’ятний знак на в’їзді до села Шаповалівка, що урочисто буде відкритий під час святкування. Авторами цього пам’ятного знаку є відомі українські скульптори, батько і син Мазури.

–І насамкінець, Ваші побажання читачам «Воєнної історії», які є головним чином захисниками Вітчизни.
– Подвиги захисників Вітчизни – це та велика і велична правда історії, яку не спотворити і не перекреслити жодним перипетіям у сучасному мінливому світі. Це взірець реального, дієвого патріотизму для кожної чесної людини і свідомого громадянина, наочне свідчення єдності всіх поколінь нашого народу. За Тарасом Шевченком, «у своїй хаті – своя сила, і правда, і воля», тож бажаю читачам журналу «Воєнна історія» захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати та відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам’ять про наших національних героїв, які виборювали і платили найдорожчу ціну за незалежність України.

– Дякую Вам, Олександре Федоровичу, за цікаву розмову!

Розмовляв і записав Сергій Литвин

До змісту журналу "Воєнна історія" #3 за 2009 рік