Журнал "Воєнна історія" #2
(44) за 2009 рік
СЛОВО ДО ЧИТАЧА
Шановний читачу!
Присвячуємо цей номер «Воєнної історії» Севастополю – місту надзвичайної воєнної історії, численних, суто українських, пам’яток і пам’ятних місць.
Доволі довго замовчувалася, ігнорувалася, піддавалася сумнівам, а то і заперечувалася присутність українців в історії Севастополя, їх участь у розвитку і обороні міста.
Тепер дедалі більше відкривається правда про давній український флот та споконвічне стремління українців до виходу в Чорне море і володіння Чорноморським узбережжям, спростовуються міфи щодо виключної «російськості» флоту на Чорному морі. Все більше дізнаємося про морські походи руських київських князів, гетьманів Д. Вишневецького, П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, геніїв морського бою Антона Головатого, Сидора Білого, Захара Чепиги та багатьох інших. Особливу сторінку морської слави становить доба національно-визвольних змагань 1917-1921 років, в якій українські моряки зберегли і примножили незалежницькі традиції.
Чорноморська орієнтація і сьогодні належить до числа найперспективніших стратегій національного розвитку України. Севастополь є форпостом нашоїдержави. Присутність у Севастополі Чорноморського флоту, незважаючи на втрату його оперативно-тактичного значення для Російської Федерації в басейні Чорного моря, залишається політичним та ідеологічним чинником, засобом жорсткого пресингу на Україну.
Військово-Морські Сили Збройних Сил України в складних умовах перманентно-напруженої ситуації і розігрування з боку Росії «кримської карти» роблять все, щоб забезпечити недоторканість морських кордонів, захистити територіальну цілісність держави.
Слід визнати, що й дотепер українська громадськість не має системних знань про багатовікову морську практику українського народу, про його споконвічні тісні зв’язки з Чорним морем, Кримом та Севастополем. Тому, звертаючись до теми Севастополя, «Воєнна історія» сподівається викликати у читачів почуття гордості за нашу чудову країну, за український народ, його морську славу.
Читайте, пізнавайте, пишайтесь!
Головний редактор
Сергій Литвин
До змісту журналу "Воєнна історія" #2 за 2009 рік