Журнал "Воєнна історія" #2 (38) за 2008 рік

АРХІВИ, ДОКУМЕНТИ

ДЕКЛАРАЦІЯ БУХАРЕСТСЬКОГО САМІТУ
погоджена на рівні Глав держав та урядів
держав-членів Північноатлантичної Ради у
Бухаресті 3 квітня 2008 року

(неофіційний переклад з англійської)

1. Ми, Глави держав та урядів держав-членів Північноатлантичної ради, зустрілися сьогодні для обговорення питань розширення нашого Альянсу та подальшого зміцнення нашої спроможності протистояти існуючим та надзвичайним викликам безпеки ХХІ століття. Ми переглянули той суттєвий прогрес, який ми зробили протягом останніх років для трансформації НАТО, погоджуючись з тим, що цей процес має бути продовжений.
Визнаючи постійну цінність трансатлантичних зв’язків та НАТО як основного форуму для консультацій з питань безпеки між Європою та Північною Америкою, ми підтвердили нашу солідарність та зближення і наші зобов’язання щодо спільного бачення та спільних демократичних цінностей, закладених в основу Вашингтонського договору. Принцип неподільності союзної безпеки є фундаментальним. Потужна колективна оборона наших націй, території та сил є головним призначенням наших союзників та залишається нашим найбільшим завданням у галузі безпеки. Ми підтверджуємо нашу повагу дотримуватися цілей та принципів Хартії Об’єднаних Націй. 

2. Сьогодні, ми прийняли рішення запросити Албанію та Хорватію розпочати переговори про вступ до нашого Альянсу. Ми вітаємо ці країни з цим історичним досягненням, яке назріло через багаторічну кропітку роботу  та продемонструвало повагу до нашої спільної безпеки та цінностей, які поділяє НАТО. Вступ цих нових членів зміцнюватиме безпеку всіх учасників євроатлантичного простору та наблизить нас до європейської мети щодо неподільності, свободи та миру.

3. Ми очікуємо на проведення Ювілейного 60-го саміту Альянсу, що підкреслить постійну важливість трансатлантичних зв’язків. Ми продовжуємо трансформувати Альянс з новими членами; кращу відповідність викликам безпеці, беручи до уваги уроки минулого; більшу використовуваність спроможностей; та нові відносини з нашими партнерами. Саміт має стати нагодою для подальшого формулювання та зміцнення бачення Альянсу щодо його ролі протистояти виникненню викликів ХХІ століття та підтримувати здатність розгортати у повному обсязі місії для колективного захисту нашої безпеки вдома та забезпечення внеску у стабільність поза його межами. Відповідно, ми закликаємо Північноатлантичну Раду у форматі постійної сесії підготувати для прийняття на наступному саміті Декларацію щодо безпеки Альянсу з метою подальшого визначення поля для реалізації цього важливого завдання.

4. Ми привітали у Бухаресті низку наших країн-партнерів; пана Бан Кі Муна, Генерального Секретаря Організації Об’єднаних націй; та видатних представників інших міжнародних організацій. Багато з сьогоднішніх викликів безпеці не можуть успішно вирішуватися НАТО самотужки. Їх розв’язання може бути досягнуте через широке партнерство із максимальним залученням міжнародного співтовариства, як частини надійного всеохоплюючого підходу, заснованого на принципах відкритості та співробітництва, а також визначення позицій всіх сторін процесу. Ми рішуче виступаємо за те, що спільними зусиллями забезпечимо мир та стабільність і протидію глобальним викликам, що збільшуються та впливають на нашу безпеку.

5. Успіх цих спільних зусиль значно залежить від індивідуальних зобов’язань. Ми віддаємо належну шану професіоналізму та хоробрості більше ніж шістдесяти тисяч чоловіків та жінок з держав-членів Альянсу та інших націй, які залучені до місій та операцій НАТО. Ми висловлюємо глибоку симпатію родинам та близьким тих, хто загинув або зазнав поранень під час виконання своїх обов’язків. Їхні жертви не були даремними.
6. Євроатлантична та широка міжнародна безпека тісно пов’язана з майбутнім Афганістану як мирної, демократичної країни, що поважає права людини, та вільної від терористичних загроз. З цією метою ООН визначила мандат місії Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ), яка сьогодні нараховує 40 країн, що є головним нашим пріоритетом. Працюючи з Афганістаном, ми зробили значний внесок, проте ми маємо визнати, що виклики, які залишаються, вимагають додаткових зусиль. Ані ми, ані наші афганські партнери не дозволимо екстремістам та терористам відновити контроль над Афганістаном або використовувати його як плацдарм для терору, який загрожує нашим народам.  З нашою МССБ місією за участю партнерів та за підтримки Президента Карзая, ми виголосимо заяву щодо Афганістану. Ця заява визначає чітке розуміння, що базується  на чотирьох принципах: рішуче та спільне довготривале зобов’язання; підтримка для підсилення позицій афганських лідерів та відповідальності; всеохоплюючий підхід міжнародного співтовариства,  який охоплює зусилля цивільних та військових; посилене співробітництво та зобов’язання з сусідніми з Афганістаном країнами, зокрема Пакистаном. Ми вітаємо заяви країн-членів та держав-партнерів Альянсу щодо внеску нових сил та інших форм підтримки як подальша демонстрація наших намірів; ми також сподіваємося на додаткові
контрибуції. Ми також вітаємо призначення Посла Кая Ейде, Спеціального Представника Генерального Секретаря Організації Об’єднаних Націй та Глави місії ООН зі сприяння Афганістану, який додасть додаткового імпульсу та координації зусиллям міжнародного співтовариства. Ми вітаємо наближення Паризької конференції, яка переглядатиме прогрес та зміцнення міжнародних зусиль для подальшої імплементації Афганської Конвенції.

7. Наше зобов’язання щодо регіональної безпеки та стабільності на Балканах залишається незмінним. Ми віддаємо належне об’єктивному та ефективному виконанню завдань КФОР у протидії насильству, та висловлюємо жаль з приводу усіх нападів, скоєних проти ООН і місії НАТО КФОР та іншої міжнародної присутності у Косово. Ми повторюємо, що КФОР залишатиметься в Косові на основі Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (РБ ООН) 1244 з метою забезпечення захисту та безпечного середовища, виключаючи свободу пересування, для всього населення Косова доки Ради Безпеки не прийме іншого рішення.

8. У Косові НАТО та КФОР продовжуватимуть працювати з місцевою владою та, у межах наданих повноважень,  КФОР співпрацюватиме і допомагатиме ООН, Європейському Союзу та іншим міжнародним чинникам, у разі необхідності, для підтримки розвитку стабільного, демократичного, багатоетнічного та мирного Косова. Ми підтримуємо дії ООН щодо забезпечення верховенства права та закликаємо всі сторони прийняти позитивні кроки, аби упередити та запобігти актам насильства у Косові. НАТО та КФОР вітають самовідданість, виявлену владою Косова. Ми очікуємо на продовження повного виконання нею зобов’язань до стандартів, особливо тих, що стосуються верховенства права та захисту етнічних меншин та громад, а також захисту місць історичної та релігійної спадщини та боротьби зі злочинністю та корупцією.

9. НАТО висловлює готовність підтримувати імплементацію майбутніх домовленостей щодо безпеки. Згадуючи Резолюцію РБ ООН 1244, ми відзначаємо необхідність підтримки міжнародної присутності на всій території Косова, результатом якої будуть вільне пересування громадян та товарів, включаючи прикордонний контроль. Ми закликаємо усіх гравців регіону до конструктивних кроків та уникнення будь-яких дій, які можуть підірвати безпекову ситуацію в Косові або в іншій частині регіону. КФОР продовжуватиме тісний діалог з питань безпеки з усіма сторонами.

10. Сьогоднішній інформаційний простір, зокрема наші операції в Афганістані та Косові, підкреслює якраз необхідність вчасного спілкування з місцевою та міжнародною аудиторією відносно політики НАТО та зобов’язань при проведенні міжнародних операцій. Ми відзначаємо прогрес у зміцненні стратегічної комунікаційної спроможності НАТО, що було продемонстровано
швидкою відповіддю Центром інформації з операцій. Ми також вітаємо відкриття під час нашого саміту нового телеканалу НАТО в Інтернеті, який передбачає регулярне оновлення новин та відео інформації, зокрема отриманих з різних регіонів Афганістану. Ми підкреслюємо наше зобов’язання підтримувати подальше поліпшення нашої стратегічної комунікації до часу проведення саміту 2009 року.

11. Досвід в Афганістані та на Балканах демонструє, що міжнародне співтовариство вимагає більш тісної спільної співпраці та всеохоплюючого підходу, аби успішно відповідати викликам безпеки дня сьогоднішнього і дня завтрашнього. Ефективна імплементація всеохоплюючого підходу вимагає співробітництва та контрибуції усіх ключових гравців, включно з неурядовими організаціями та відповідними місцевими органами. З цією метою, головним завданням для усіх ключових гравців мають стати скоординовані дії із залученням всього спектру цивільних та військових інструментів узгоджених зусиль, які б враховували їхні відповідні повноваження та мандати. Ми розглянули План Дій, який включає низку прагматичних пропозицій для розвитку та імплементації внеску НАТО до всеохоплюючого  підходу. Ці пропозиції спрямовані на поліпшення послідовного застосування НАТО власних інструментів управління кризами та зміцнення практичного співробітництва на всіх рівнях з іншими гравцями та, у разі необхідності, включаючи положення щодо підтримки процесу стабілізації та реконструкції. Вони також стосуються таких сфер, як планування та проведення операцій; тренування та навчання; зміцнення співробітництва із зовнішніми гравцями. Ми доручаємо Північноатлантичній Раді у форматі постійної сесії забезпечити імплементацію цього Плану Дій як пріоритетного напрямку та тримати його постійно на порядку денному, враховуючи всі відповідні етапи розвитку, а також уроки майбутнього.

12. Ми вітаємо більш ніж десятирічну співпрацю між Організацією Об’єднаних Націй та НАТО у підтримці діяльності ООН по збереженню міжнародного миру та безпеки. Ми розвинули операційну співпрацю по підтримці миру шляхом проведення на основі мандату ООН операцій під проводом НАТО на Балканах та Афганістані. Цей спільний досвід продемонстрував значимість ефективної координації між цими організаціями. Подальша співпраця стане значним внеском у реагування на виклики та загрози, на які міжнародна спільнота повинна відповідати. НАТО підтверджує свою відданість цілям та принципам Статуту Організації Об’єднаних Націй, включаючи здійснення невід’ємного права на індивідуальну або колективну самооборону, визнану статтею 51 Статуту ООН, як це визначено у Вашингтонському договорі. Основна відповідальність за збереження міжнародного миру та безпеки залишається за Радою Безпеки ООН.

13. НАТО також відіграє свою роль, роблячи внесок у реалізацію державами  положень Резолюції РБ ООН 1373 та пов’язаних з нею інших резолюцій РБ ООН в боротьбі проти тероризму, та надає свою підтримку процесу нерозповсюдження зброї масового знищення, відіграючи роль у реалізації державами положень Резолюції РБ ООН 1540.

14. Відносини НАТО з ЄС покривають широке коло питань спільного кола інтересів, пов’язаного з безпекою, обороною, врегулюванням кризових ситуацій, включаючи боротьбу проти тероризму, створення узгодженого та взаємозміцнюючого військового потенціалу, та планування на випадок надзвичайних ситуацій. Наша успішна співпраця в регіоні Західних Балкан, включаючи  операцію ЄС Альтеа в рамках  домовленостей Берлін Плюс, робить внесок у зміцнення миру та безпеки в регіоні. У світлі спільних цінностей та стратегічних інтересів НАТО та ЄС працюють пліч-о-пліч в ключових операціях з врегулювання криз і продовжуватимуть робити це в майбутньому. Ми визнаємо значимість більш сильної та дієздатної європейської оборони, яка може забезпечити реагування на спільні виклики, що постають перед НАТО та ЄС. З цією метою ми підтримуємо ідею спільного зміцнення наших зусиль. Успіх цього, а також подальших об’єднаних прагнень потребує більш відповідального ставлення до забезпечення ефективності методів спільної роботи.  Як було домовлено між нашими організаціями, ми рішуче налаштовані удосконалити стратегічне партнерство НАТО з ЄС, досягти більш тісної співпраці та високої ефективності та уникати непотрібного дублювання в дусі транспарентності, а також поважаючи автономність обох організацій. Більш міцний ЄС робитиме внесок в нашу спільну безпеку.

15. Ми однозначно засуджуємо всі акти тероризму, якими б не були їх мотивація та прояви. Ми, індивідуально та колективно, залишаємось рішуче налаштованими на боротьбу проти цього лиха, так довго, як це буде потрібно, та у відповідності до міжнародного права та принципів ООН. Терористи використовують різноманіття звичайних видів озброєнь та тактик, включаючи асиметричну тактику, та, можливо, прагнуть використовувати зброю масового знищення для
загрози міжнародному миру та безпеці. Ми надаємо великого значення захисту нашого населення, територій, інфраструктури та збройних сил від наслідків терористичних атак. Ми і надалі будемо робити внесок у боротьбу проти розповсюдження, з метою запобігання доступу терористів до зброї масового знищення та її використання. Ми також продовжуватимемо підтримувати нашу програму роботи по виробленню досконалих засобів, які б допомогли у захисті від терористичних атак, в тому числі шляхом продовження розвитку нових технологій. Ми залишаємось відданими зміцненню можливості Альянсу по обміну інформацією та розвідувальними даними щодо тероризму, особливо на підтримку операцій НАТО. Альянс забезпечує значну частину трансатлантичного внеску у боротьбу проти тероризму; наші країни продовжать робити свій внесок у забезпечення повної імплементації Резолюції РБ ООН 1373 та пов’язаних з нею резолюцій РБ ООН, зокрема Резолюції РБ ООН 1540, а також сприяти більш значним зусиллям міжнародного співтовариства в цій сфері. Діалог та співробітництво з іншими міжнародними організаціями, в разі необхідності, та з нашими партнерами є надзвичайно важливими, і ми вітаємо зусилля, спрямовані на відновлення імплементації Плану дій партнерства проти тероризму. Ми повторюємо нашу відданість операції «Активні зусилля», нашій морській операції в Середземному морі, яка продовжує здійснювати важливий внесок в боротьбу проти тероризму.

16. Ми залишаємось глибоко стурбованими насиллям та злочинством, що продовжуються в Дарфурі, та закликаємо всі сторони припинити військові дії. НАТО залишається готовою, за результатами консультацій з ООН та Африканським союзом (АС) та за їх згодою, підтримати їх миротворчі зусилля в регіоні. На запит Африканського союзу, НАТО погодилась надати підтримку Місії АС в Сомалі і ми готові розглянути інші запити щодо підтримки цієї місії. В якості прикладу нашого системного підходу, ми вітаємо безпосередню співпрацю НАТО з АС, що була продемонстрована шляхом надання підтримки Місії АС в Судані та підтримки, яку ми продовжуємо надавати Африканським резервним військам. НАТО вітає операцію ЄС в Чаді/Південноафриканській Республіці (EUFOR) та внесок ЄС у стабільність та безпеку в регіоні.

17. Ми повторюємо зобов’язання Альянсу підтримувати Уряд та народ Іраку та надавати допомогу у розвитку Сил безпеки Іраку. Ми надали позитивну відповідь на запит Прем’єр-міністра Аль Малікі розширити Тренувальну Місію НАТО в Іраку до 2009 року. Ми також позитивно розглядаємо запит Уряду Іраку щодо зміцнення Тренувальної місії в Іраку в таких сферах, як підготовка командного складу морських та повітряних сил, бойова підготовка поліції, безпека кордонів, боротьба проти тероризму, оборонна реформа, створення інституційної оборонної структури та контроль над вогнепальною зброєю та легким озброєнням. Тренувальна місія НАТО в Іраку продовжує робити важливий внесок до міжнародних зусиль по тренуванню та оснащенню Сил безпеки Іраку та, станом на сьогодні, було забезпечено підготовку 10 000 членів цих сил. Доповнюючи свої зусилля, НАТО також схвалило пропозиції стосовно структурованого механізму співробітництва, спрямованого на розвиток довготривалих відносин НАТО з Іраком та продовження розвитку можливостей Іраку протистояти спільним викликам та загрозам.

18. Триваючий процес розширення НАТО був історичним успіхом в зміцненні стабільності та співробітництва, а також у наближенні нас до спільної мети – цілісної та вільної Європи, об’єднаної миром, демократією та спільними цінностями. Двері НАТО залишаться відкритими для європейських демократій, які хочуть та можуть брати відповідальність та зобов’язання, які випливають з членства, згідно зі статтею 10 Вашингтонської угоди. Ми підкреслюємо, що рішення по розширенню будуть прийматись лише НАТО.  

19. Наше запрошення Албанії та Хорватії розпочати переговори по приєднанню до Альянсу знаменує початок нового періоду для Балканських країн та показує шлях у майбутнє, в якому стабільний регіон повністю інтегрований в Євроатлантичні структури та здатний робити вагомий внесок в міжнародну безпеку.

20. Ми визнаємо наполегливу роботу та відданість цінностям НАТО та операціям Альянсу, продемонстровані колишньою Югославською Республікою Македонія. Ми схвалюємо їхні зусилля, спрямовані на будівництво багатоетнічного суспільства. В рамках ООН багато акторів міжнародного права наполегливо працювали над вирішенням питання щодо назви, але Альянс із прикрістю відмітив, що ці переговори не призвели до успішного результату. Таким чином, ми досягли згоди, що запрошення колишній Югославській Республіці Македонія буде надано, як тільки буде прийнято взаємоприйнятне рішення щодо назви. Ми підтримуємо продовження переговорів без затримки та очікуємо на їх завершення в максимально короткий строк.

21. Ми визнаємо, що Албанія та Хорватія підвищать рівень готовності Альянсу протистояти викликам сьогодення та майбутнього. Ці країни продемонстрували повну відданість базовим принципам, викладеним у Вашингтонському договорі, а також їхню здатність та готовність захищати свободу та наші спільні цінності шляхом внеску в колективну безпеку Альянсу та в усі його місії.

22. Ми невідкладно розпочнемо переговори з метою підписання Протоколів про приєднання до кінця липня 2008 та завершення процесу ратифікації без затримки. Протягом періоду підготовки до приєднання, НАТО залучатиме запрошені країни до діяльності Альянсу по можливості в найбільш широкому сенсі та продовжуватиме надавати підтримку та допомогу, в тому числі через План дій щодо членства (ПДЧ). Ми з нетерпінням чекаємо на отримання від запрошених країн календарних планів їхніх реформ, по яких подальший прогрес буде очікуватись до та після приєднання, з метою посилення їх внеску до діяльності Альянсу.

23. НАТО вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Сьогодні ми дійшли згоди, що ці держави стануть членами НАТО.  Обидві країни зробили цінні внески в операції Альянсу. Ми вітаємо демократичні реформи в Україні та Грузії та з нетерпінням очікуємо на проведення вільних та чесних парламентських виборів в Грузії в травні. ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їх шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ. Таким чином ми розпочнемо період інтенсивної взаємодії з ними на високому політичному рівні з метою розгляду питань, пов’язаних з їхніми зверненнями щодо ПДЧ, які залишаються невирішеними. Ми звернулись до міністрів закордонних справ з проханням зробити першу оцінку прогресу на їх зустрічі в грудні 2008 р. Міністри закордонних справ мають повноваження приймати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії.

24. Ми залишаємось відданими стратегічно важливому регіону Балкан, де євроатлантична інтеграція, заснована на демократичних цінностях та регіональному співробітництві, залишається необхідною для тривалого миру та стабільності. Ми вітаємо досягнутий після Ризького Саміту прогрес щодо розвитку нашого співробітництва з Боснією та Герцеговиною, Чорногорією та Сербією. Ми заохочуємо кожну з цих трьох країн використовувати в повному обсязі всі можливості для діалогу, реформ та співробітництва, які пропонуються Євроатлантичним партнерством, і ми доручили Північноатлантичній раді у форматі постійної сесії тримати під контролем розвиток відносин з кожною з цих країн. 

25. Ми вітаємо рішення Боснії і Герцеговини та Чорногорії розвивати Індивідуальний план дій партнерства (ІПДП) з НАТО. Ми з нетерпінням очікуємо на амбіційні та змістовні Плани Дій, які будуть майбутнім Євроатлантичних устремлінь цих країн і ми даємо зобов’язання щодо нашої допомоги відповідним зусиллям з реформування, спрямованих на цю мету. Щоб заохотити  та спрямувати ці зусилля, ми вирішили запросити Боснію і Герцеговину та Чорногорію розпочати Інтенсифікований діалог з широкого кола політичних, військових, фінансових та безпекових питань, пов’язаних із їхніми прагненнями до членства, без будь-яких упереджень щодо кінцевого рішення Альянсу. 

26. Ми залишаємось готовими до подальшого розвитку амбіційних та змістовних відносин із Сербією, використовуючи повною мірою її членство в Партнерстві заради Миру, з позицією щодо досягнення більшого прогресу на шляху інтеграції Сербії до Євроатлантичної
спільноти. Ми ще раз підкреслюємо нашу готовність до поглиблення нашого співробітництва з Сербією, зокрема шляхом розвитку ІПДП, і ми розглянемо Інтенсифікований діалог у відповідь на звернення Сербії.

27. Ми очікуємо, що Сербія та Боснія і Герцеговина у повному обсязі співпрацюватимуть з Міжнародним Кримінальним Трибуналом щодо Колишньої Югославії та уважно спостерігатимемо їхні відповідні зусилля у цьому напрямі.

28. Ми закликаємо пригадати, що партнерство НАТО-Росія було започатковано як стратегічний елемент підтримки безпеки на Євроатлантичному просторі, яке базується на наріжних принципах, цінностях та зобов’язаннях, зокрема демократії, громадянських свободах та політичному плюралізмі. Якщо кинути погляд у понад десятиріччя, що минуло, ми розвинули політичний діалог, а також конкретні проекти з широкого кола питань міжнародної безпеки, де ми маємо спільні цілі та інтереси. Хоча ми стурбовані останніми російськими заявами та діями щодо важливих питань безпеки, що становлять взаємний інтерес, такі, як Договір про  звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), ми залишаємось на позиції готовності продовжувати працювати з Росією як рівні партнери у сферах спільної зацікавленості, як це визначено Римською Декларацією та Засадничим Актом. Нам слід продовжувати наші спільні зусилля у боротьбі з тероризмом та у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її постачання. Ми закликаємо Росію залучитись більш активно до важливих пропозицій зі співробітництва, що були запропоновані. Ми вважаємо, що обговорення на двосторонньому рівні США-Росія питань протиракетної оборони та ДЗЗСЄ, серед іншого, може зробити важливий внесок у цю сферу. Ми вважаємо, що потенціал Ради НАТО-Росія не використаний у повному обсязі і ми залишаємось готовими до визначення та реалізації можливостей спільних дій у форматі «27», дотримуючись принципу незалежності процесу прийняття рішень та дій з боку НАТО та Росії. Ми ще раз підтверджуємо Росії, що політика Відкритих дверей НАТО та останні, як і будь-які майбутні, зусилля Альянсу у сфері Протиракетної Оборони мають на меті поліпшити відповідь викликам безпеці, що постають перед нами, та ще раз підкреслюємо, що, не становлячи загрози нашим відносинам, вони пропонують можливості поглибити рівень нашої співпраці та стабільності.

29. Ми відзначаємо ратифікацію Росією Угоди про Статус Сил у рамках Партнерства заради Миру та сподіваємось, що це сприятиме подальшій практичній співпраці. Ми відзначаємо з вдячністю готовність Росії до підтримки місії МССБ (Міжнародні сили сприяння безпеці) Альянсу в Афганістані шляхом сприяння транзиту через територію Росії. Ми б привітали поглиблене співробітництво НАТО-Росія на підтримку, та за погодженням з Урядом Афганістану, і ми з нетерпінням очікуємо на розбудови міцної праці, що вже існує у сфері тренування Афганських та Центрально-азійських офіцерів у сфері протидії постачання наркотиків. Наша триваюча співпраця під егідою Ініціативи зі Співробітництва у Повітряному Просторі та підтримка Росією операції «Активні зусилля» у Середземному морі є внеском до нашої спільної боротьби з тероризмом. Ми також вітаємо нашу співпрацю щодо військової взаємосумісності, протиракетної оборони театру військових дій, пошуку та рятуванні на морі, та у сфері цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій.

30. Ми ще раз підтверджуємо, що політика Альянсу щодо розширення партнерства, діалогу та співпраці є невід’ємною частиною покликання та функцій Альянсу. Партнерство Альянсу зі світом має незмінну цінність, слугуючи стабільності та безпеці Євроатлантичного простору та за його межами. Маючи таке розуміння, ми вітаємо прогрес, досягнутий з часу минулого саміту у Ризі у зміцненні  партнерств та співробітництва, та ще раз підтверджуємо наші зобов’язання здійснити подальші кроки на цьому шляху.

31. Ми високо цінуємо внесок, який наші партнери роблять у місії та операції під проводом НАТО. Сімнадцять націй поза Альянсом надають сили до наших операцій та місій і багато інших забезпечують підтримку у різноманітній формі. Ми продовжуватимемо намагатись краще розвивати взаємосумісність між нашими силами та силами цих держав-партнерів; з метою подальшого підвищення рівня обміну інформацією та консультацій з державами-контрибуторами до операцій та місій під проводом НАТО; та з метою запропонувати державам-партнерам пораду та допомогу Альянсу щодо питань, пов’язаних із реформуванням секторів оборони та безпеки.

32. Ми вітаємо наших Євроатлантичних партнерів на Бухарестському саміті та ще раз підкреслюємо незмінну цінність Ради Євроатлантичного Партнерства (РЄАП) та програми Партнерство заради Миру (ПЗМ). Ми залишаємось відданими змістовним політичним дискусіям та ефективній співпраці у цих форматах. Ми вітаємо повернення Мальти до ПЗМ та з нетерпінням очікуємо на її активне залучення до РЄАП. Ми вітаємо зміцнення політичного діалогу у форматі Форуму Безпеки РЄАП. Ми надамо пріоритетного значення деяким практичним ініціативам, що включатимуть розбудову цілісності оборонних інституцій та важливу роль жінок у процесі врегулювання конфліктів, як це визначено Резолюцією РБ ООН 1325. Ми цінуємо успіхи Євроатлантичного Координаційного Центру з реагування на катастрофи, що були досягнуті протягом останніх десяти років у координації зусиль НАТО та держав-партнерів у сфері надання допомоги внаслідок катастроф. Ми продовжуватимемо використовувати повною мірою Трастові фонди НАТО/ПЗМ та їхнє застосування іншими державами-партнерами. Ми вітаємо та продовжуватимемо підтримувати залучення всіх зацікавлених партнерів всієї Євроатлантичної спільноти до програм на підтримку реформування сектору оборони та інших реформ, зокрема у форматі Індивідуального плану дій партнерства. Апелюючи до рішення саміту у Стамбулі, ми є відданими до залучення наших партнерів зі стратегічно важливих регіонів Кавказу та Центральної Азії, зокрема шляхом підсилення центрів зв’язку в цих регіонах, і продовжуватимемо діалог з партнерами з Центральної Азії щодо Афганістану. Ми вдячні за значні внески наших партнерів до операцій Альянсу та з нетерпінням очікуємо на роботу з ними, щоб відповісти викликам безпеки ХХІ століття.

33.  Ми із задоволенням відзначаємо значний прогрес, досягнутий у рамках нашого Середземноморського діалогу з часу самітів у Стамбулі та Ризі. Політичні консультації з нашими партнерами по Середземноморському діалогу набули як кількості, так і якості, і зустріч наших міністрів закордонних справ та міністрів семи партнерів по Середземноморському діалогу минулого грудня слугувала подальшому поглибленню нашого партнерства. Тому ми плануємо підтримувати такий поступ шляхом поглиблення наших центрів зв’язку, на добровільних засадах, з регіоном. Наша практична співпраця зростає на низці напрямів, і нові можливості створені виключно у сфері підготовки та навчання. Ми вітаємо прогрес, досягнутий у реалізації заходів Ініціативи НАТО зі співробітництва у сфері тренування, у дусі спільної зацікавленості та з метою започаткування Курсу НАТО з регіонального співробітництва в Оборонному коледжі НАТО, де два пілотних проекти  були успішно реалізовані. Ми заохочуємо наших партнерів по Середземноморському  діалогу  співпрацювати з нами з тим, щоб розвинути на подальше цю ініціативу. Ухвалення Програм з індивідуального співробітництва (ПІС) з Єгиптом та Ізраїлем допоможе започаткувати довготермінову, структуровану та ефективну співпрацю з цими країнами. Ми заохочуємо наших інших партнерів по Середземноморському діалогу до розвитку їхніх власних ПІС у найближчому майбутньому. Ми вітаємо реалізацію першого Трастового фонду Середземноморського діалогу, який спрямований на допомогу Йорданії у знищенні невикористаних боєприпасів, а також початок роботи з технічного обґрунтування проекту Трастового фонду щодо допомоги Мавританії у знищенні боєприпасів. Ми дякуємо нашим партнерам по Середземноморському діалогу за їхній різноманітний внесок до наших операцій та місій.

34. Ми вітаємо відповідь чотирьох країн Перської затоки, в якій міститься пропозиція щодо співробітництва у рамках Стамбульської ініціативи зі співробітництва (ІІС) та заохочуємо інші країни регіону підтримати цю пропозицію. Наприкінці, ми плануємо розвивати наші центри зв’язку на добровільних засадах у цих регіонах. Ми із задоволенням спостерігаємо їхній зростаючий інтерес і участь у заходах НАТО з тренування та навчання, і залишаємось готовими  підвищувати рівень нашого співробітництва у цих та інших сферах. Ми вітаємо прогрес, досягнутий в імплементації заходів Ініціативи НАТО зі співробітництва у сфері тренування, у дусі спільної зацікавленості та з метою започаткування Курсу НАТО з регіонального співробітництва в Оборонному коледжі НАТО, де два пілотних проекти були успішно реалізовані. Ми заохочуємо наших партнерів по Середземноморському діалогу співпрацювати з нами з тим, щоб розвинути на подальше цю ініціативу. Ми заохочуємо наших партнерів по ІІС розвивати ІПС з метою кращої структуризації нашої співпраці. Ми дуже цінуємо підтримку, що надається нашими партнерами по ІІС операціям та місіям під проводом Альянсу.

35. Альянс надає великого значення розширенню та урізноманітненню відносин з нашими партнерами у світі. Наші цілі щодо цих відносин включають підтримку операцій, співробітництво у сфері безпеки, підвищення рівня спільного розуміння, щоб просувати безпекові інтереси та цінності, що поділяємо. Ми досягли значного прогресу у розбудові політичного діалогу і розвитку індивідуальних Спеціалізованих модулів зі співробітництва з низкою цих країн. Ми, зокрема, вітаємо значний внесок Австралії, Японії, Нової Зеландії та Сінгапуру до зусиль, що докладаються під егідою Альянсу до Афганістану. Ми також вітаємо значні внески Республіки Корея на підтримку місії під проводом НАТО в Афганістані. Усвідомлюючи, що кожна з цих країн бажає мати особливий ступінь відносин з НАТО, і що інші країни можуть також мати бажання розвивати діалог та співпрацю з НАТО, ми підкреслюємо нашу готовність до подальшого розвитку існуючих та відкриття нових, індивідуальних відносин, рішення щодо яких повинно бути ухваленим Північноатлантичною Радою, та у спосіб, що однакового враховуватиме взаємний інтерес у цій справі.   

36. Ми підтверджуємо важливість, що зберігається, Чорноморського регіону для Євроатлантичної безпеки. У цьому контексті ми вітаємо прогрес в консолідації регіональної власності за допомогою ефективного використання існуючих ініціатив та механізмів. Альянс продовжуватиме відповідно підтримувати ці зусилля, керуючись регіональними пріоритетами та на основі транспарентності, доповнюваності, включності, з метою розвитку діалогу та співробітництва серед держав Чорноморського регіону та з Альянсом.

37. Розповсюдження балістичних ракет становить зростаючу загрозу силам, території та населенню Альянсу. Протиракетна оборона є частиною реагування у ширшому розумінні з метою протидії цій загрозі. Відтак, ми визнаємо суттєвий внесок у захист союзників від балістичних ракет дальнього радіусу дії, який буде зроблено планованим встановлення Європейських елементів системи ПРО США. Ми вивчаємо шляхи ув’язки цієї спроможності з нинішніми зусиллями НАТО у сфері ПРО як шляху для забезпечення того, щоб вона стала складовою будь-якої майбутньої архітектури ПРО в рамках НАТО. Беручи до уваги  принцип неподільності союзної безпеки, а також солідарності НАТО, ми доручаємо Північноатлантичній раді у форматі постійної сесії (на рівні послів) розробити варіанти всеохоплюючої архітектури ПРО з метою розширення її зони покриття на всю територію та населення Альянсу, що не покривається іншим чином системою США, для розгляду на нашому саміті у 2009 році, інформувати щодо будь-якого майбутнього політичного рішення.

38. Ми також визнаємо роботу, що вже проводиться  для зміцнення співробітництва у сфері ПРО між НАТО та Росією. Ми зобов’язуємось щодо максимальної транспарентності та взаємних заходів зі зміцнення довіри для зняття будь-яких застережень. Ми заохочуємо Російську Федерацію використати перевагу пропозицій США щодо співробітництва у сфері ПРО та готові вивчити потенціал зв’язання систем ПРО США, НАТО та Росії у належний час.

39. Ми підтверджуємо, що контроль над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження продовжать робити важливий внесок у мир, безпеку та стабільність та у цьому контексті запобігання поширенню та використанню ЗМЗ та їх засобів доставки. Ми враховуємо доповідь щодо ролі НАТО у цій галузі, яка була підготовлена для нас. У якості частини реагування у ширшому розумінні на виклики безпеці НАТО має продовжити робити внесок у міжнародні зусилля у сфері контролю над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження, ми доручаємо Північноатлантичній раді у форматі постійної сесії тримати ці питання в стані активного розгляду.

40. Альянс суттєво зменшив свої звичайні озброєння від рівня «холодної війни» та зменшив ядерні озброєння, що належать НАТО, більш ніж на 90%. Союзники також зменшили свої ядерні арсенали. Франція зменшила типи своїх ядерних систем до двох, засоби доставки ядерної зброї – більш ніж наполовину, та оголосила про те, що зменшить кількість своїх ядерних боєголовок до менш ніж 300 та не матиме інших озброєнь крім вищеназваних у своїх оперативних запасах. Великобританія зменшила кількість типів ядерних систем до однієї, зменшила силу вибуху свого ядерного запасу на 75% та кількість ядерних боєголовок, що знаходяться у стані експлуатаційної готовності, до менш ніж 160. США зменшили свої запаси ядерної зброї до менш ніж 25% їх попередніх розмірів в апогеї «холодної війни» та зменшила тактичну ядерну зброю, що належить НАТО, на близько 90%.

41. Ми залишаємось глибоко стурбованими ризиками розповсюдження, що несуть в собі іранські ядерні програми та програми зі створення балістичних ракет. Ми закликаємо Іран повністю дотримуватись Резолюцій РБ ООН № 1696, 1737, 1747 та 1803. Ми також глибоко стурбовані діяльністю Демократичної Народної Республіки Корея щодо розповсюдження та закликаємо її повністю дотримуватись Резолюції РБ ООН 1718. Союзники підтвердили підтримку чинних багатосторонніх угод у сфері нерозповсюдження, таких як Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, та закликають увесь світ дотримуватись Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та Додаткового протоколу до Угоди про гарантії МАГАТЕ та повністю дотримуватись Резолюції РБ ООН 1540. Союзники погодились подвоїти зусилля з повної імплементації угод у сфері нерозповсюдження та відповідних Резолюцій РБ ООН, щодо яких союзники підтверджують свою підтримку та якими вони пов’язані.

42. Ми повністю схвалюємо заяву Північноатлантичної ради від 28 березня 2008 року та підтверджуємо відданість Альянсу режиму Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), висловлена Альянсом позиція з приводу чого міститься в Декларації Ризького саміту НАТО 2006 року, підсумковій заяві союзників на позачерговій конференції ДЗЗСЄ у Відні та заяві Альянсу, яка відображає відповідний розвиток подій. Ми надаємо найвищого значення режиму ДЗЗСЄ, включаючи його фланговий режим як наріжний камінь євроатлантичної безпеки. Ми глибоко стурбовані тим, що Російська Федерація продовжує односторонній вихід з своїх правових зобов’язань в рамках ДЗЗСЄ. Така дія не сприяє досягненню нашої спільної мети забезпечення довготривалої життєздатності режиму ДЗЗСЄ та ми переконуємо Російську Федерацію відновити його імплементацію. Сучасна ситуація, коли держави-члени НАТО, що є учасниками ДЗЗСЄ, імплементують Договір, а Російська Федерація – ні, не може продовжуватись невизначений час. Ми запропонували пакет конструктивних та зорієнтованих на майбутнє пропозицій щодо паралельних дій з ключових питань, включаючи кроки з боку союзників по НАТО щодо ратифікації Адаптованої ДЗЗСЄ та з боку Російської Федерації – щодо прострочених зобов’язань, пов’язаних з Грузією та Республікою Молдова. Ми переконані, що ці пропозиції задовольнять заявлені Росією занепокоєння. Ми заохочуємо російську владу працювати належним чином з нами та іншими заінтересованими державами-учасницями ДЗЗСЄ з метою досягнення згоди на базі пакету паралельних дій  з тим, щоб разом ми змогли зберегти вигоди від цього надзвичайно важливого режиму.

43. Ми занепокоєні стійкістю регіональних конфліктів на Південному Кавказі та в Республіці Молдова. Наші нації підтримують територіальну цілісність, незалежність та суверенітет Вірменії, Азербайджану, Грузії та Республіки Молдова. Ми продовжуватимемо підтримувати зусилля, спрямовані на мирне розв’язання цих регіональних конфліктів, беручи до уваги ці принципи.

44. Ми вже зробили багато задля трансформації наших сил та спроможностей у відповідності з нашими політичними цілями, в тому числі пріоритетами, закладеними у Комплексній Політичній Директиві, та нашим оперативним досвідом. Ми продовжимо цей процес з метою забезпечення того, щоб Альянс залишався здатним виконувати свої міжнародні зобов’язання та повний спектр своїх завдань. Наші операції підкреслюють необхідність розвивати та втілювати сучасні, взаємосумісні, гнучкі та обґрунтовані сили. Ці сили повинні бути здатними проводити, на рішення Ради, операції з колективної оборони та реагування на кризи на території Альянсу та поза її межами, на її периферії та на стратегічній відстані, з малою підтримкою країни-господарки або без неї. Ми також забезпечимо наявність необхідних видів засобів для реагування на зростаючі виклики безпеці ХХІ століття, і, роблячи це, ми будемо трансформуватися, адаптуватися та реформуватися як це необхідно.

45. Трансформація це тривалий процес, який вимагає постійної та активної уваги. Тому ми підтримуємо засилля наших міністрів оборони з нагляду за управлінням оборонними аспектами трансформації задля забезпечення того, щоб НАТО залишалася ефективною та кваліфікованою, насамперед докладаючи зусиль у таких сферах:
- Ми повинні забезпечити те, що ми надаємо сили, необхідні для наших операцій та інших зобов’язань. У цьому контексті ми продовжимо зусилля для того, щоб бути спроможними розгортати і підтримувати більше сил. Ми зобов’язуємось підтримувати Сили реагування НАТО шляхом надання необхідних сил та поліпшуючи доступність оперативних та стратегічних резервних сил для наших операцій. Ми будемо шукати більшої внутрішньої підтримки для наших операцій, зокрема, за допомогою активніших зусиль у сфері публічної дипломатії.
- Ми будемо й надалі розвивати спроможності, необхідні для того, щоб проводити повний спектр наших місій та подолання окремих недоліків. Ми працюватимемо, зокрема, над покращенням стратегічних перевезень та авіаперевезень в межах театру воєнних дій, насамперед гелікоптерами, придатними для виконання місій, та вітаємо національні ініціативи на підтримку цієї роботи, а також звертаючись до багатонаціональної логістики. Ми надалі зміцнюватимемо перевагу інформації через розмережені спроможності, включаючи інтегровану систему повітряного командування та контролю; збільшену ситуативну обізнаність на морі та своєчасне постачання спроможності Альянсу у сфері наземної розвідки. Ми продовжимо зміцнювати спроможність та взаємосумісність наших сил для спеціальних операцій. За підтримки процесів оборонного  планування, ми змінимо наші зусилля з розвитку та впровадження правильних спроможностей та сил з найвищою практичною взаємосумісністю та стандартизацією. На продовження цього буде поліпшена трансатлантична співпраця у сфері оборонної промисловості.
- Ми віддані розвитку політик та спроможностей для того, щоб мати справу зі зростаючими викликами та загрозами.  Це включає розвиток всеохоплюючої політики задля запобігання розповсюдженню ЗМЗ та захисту від хімічної, бактеріологічної, радіологічної та ядерної загроз.
- Ми просуваємо адаптацію та реформування структур та процесів Альянсу. У цьому контексті ми переглядаємо Командну Структуру НАТО у мирний час для того, щоб зробити її тоншою, більш ефективною та кваліфікованою, реформувати процеси оборонного планування з метою просування своєчасного надання спроможностей, що шукаються Комплексною Політичною Директивою.

46. Трансформація є неможливою без достатніх, правильно пріоритизованих ресурсів. Ми зобов’язані продовжувати забезпечувати як індивідуально, так і колективно ресурси, необхідні для того, щоб наш Альянс виконував завдання, які ми від нього вимагаємо. Тому ми заохочуємо нації, чиї оборонні витрати зменшуються, зупинити це зменшення та поставити на меті збільшення оборонних видатків в реальні строки.

47. НАТО залишається зобов’язаною зміцнювати ключові інформаційні системи Альянсу від кібер-атак. Ми нещодавно прийняли політику щодо кібер-захисту та розвиваємо структури та повноваження для її виконання. Наша політика щодо кібер-захисту підкреслює потребу для НАТО та націй захищати ключові інформаційні системи згідно з їх відповідними відповідальностями; обмінюватися кращими практиками; надавати засоби допомоги союзним націям, на прохання протидіяти кібер-атакам. Ми очікуємо на продовження розвитку спроможностей НАТО у сфері кібер-захисту та зміцнення зв’язків між НАТО та національними органами.

48. Ми взяли до уваги доповідь «Роль НАТО в енергетичній безпеці», підготовлену на виконання відповідного завдання Ризького саміту. Союзники визначили принципи, які еруватимуть підходом НАТО у цій сфері, та виділили опції та рекомендації для подальшої діяльності. На базі цих принципів НАТО залучатиметься у наступних сферах: інформаційні та розвідувальні інтеграція й обмін, проектувальна стабільність, посилення міжнародного та регіонального співробітництва, підтримка врегулювання наслідків та підтримка захисту критичної інфраструктури. Альянс продовжить консультуватися щодо найбільш нагальних ризиків у сфері енергетичної безпеки. Ми забезпечимо те, щоб зусилля НАТО мали додану вартість та були повністю скоординованими та втіленими в ту міжнародну спільноту, яка має певну кількість організацій, що спеціалізуються на енергетичній безпеці. Ми доручили Північноатлантичній раді у форматі постійної сесії підготувати консолідовану доповідь щодо прогресу, досягнутого у сфері енергетичної безпеки, для розгляду на саміті у 2009 році.

49. Вимоги до нашого Альянсу зросли у своїй комплексності за останні двадцять років у зв’язку з тим, що змінилося безпекове середовище та розширився спектр наших місій і операцій, а також членство. Це вимагає триваючої адаптації та реформування структури і процесів штаб-квартири НАТО. Ми взяли до уваги прогрес, що був зроблений у цій сфері, як частина загальної трансформації НАТО; але багато чого ще залишається незробленим, включаючи отримання повної переваги від нашого переїзду до нової будівлі штаб-квартири. Аналізуючи аспекти, у які необхідно внести корективи, можна зробити висновок, що нам слід більш повно використовувати уроки, отримані під час виконання основних функцій, включаючи відповідність вимогам в оперативній сфері, у сфері розвитку спроможностей, партнерських та стратегічних комунікацій. Базуючись на роботі наших міністрів оборони щодо продовження оборонних аспектів, союзники також потребуватимуть розгляду того, як досягти найшвидшого та найбільш гармонійного потоку політичних, військових та ресурсних порад задля підтримки нашого консенсусного принципу прийняття рішень, а також поліпшення нашої здатності реагувати на сучасні чутливі оперативні потреби, включаючи ті, що стосуються Командувачів НАТО. Ми попросили Генерального секретаря розробити до саміту 2009 року перспективний шлях, який би відповідав цим цілям.

50. Ми висловлюємо нашу щиру вдячність за люб’язну гостинність до нас з боку Уряду Румунії. Місто Бухарест було місцем проведення найбільшого в історії НАТО саміту, який підкреслив налаштованість Альянсу на тісну співпрацю з міжнародною спільнотою, а також його власний унікальний внесок в розвиток безпеки та стабільності у стратегічному середовищі, що швидко змінюється. На нашій зустрічі ми прийняли рішення та дали дальший напрямок для власної адаптації НАТО до того чи іншого середовища через його місії та операції, модернізацію його структур та спроможностей, тісніше залучення інших націй та організацій, а також його триваючу відкритість до включення нових членів. Ми зміцнили наш діалог та співробітництво з країнами та організаціями, життєво необхідними для нашої безпеки. Ми знову зустрінемося наступного року у Страсбурзі та Келі для святкування 60-ї річниці НАТО, інвентаризувати його адаптацію, дати дальший напрямок для модернізації нашого Альянсу з метою реагування на безпекові загрози ХХІ століття.

До змісту журналу "Воєнна історія" #2 (38) за 2008 рік